Цього разу наша лікарка-геройка вийшла на зв’язок під кінець неділі. Ми дуже зраділи, бо не мали від неї звістки декілька днів.
Ми живі, – написала Олена Олексіївна. – З мого кола, в сховищі всі на місці. Люди виїжджають, то правильно роблять. У Бахмуті дуже небезпечно. Але я все одно залишаюся.
Волонтери приїздили до нас давно, проте ми тримаємося. Кожного разу, спілкуючись з пацієнтами, з’ясовую їх потреби. У нас недостатньо ліків.
Хочу порадити вам, шановні земляки. Радійте кожному дню свого життя! Організовуйте свята просто так, для душі. Я, наприклад, сьогодні спекла перший у своєму житті пиріг. Сусідам сподобався. Чи обов’язково чекати дня народження? Війна…
