У Міжнародній виставці ReBuild Ukraine powered by Energy цього року взяли участь 26 українських громад. Була серед них і Бахмутська. Делегація нашого міста повезла на великий форум свої проєкти з надією знайти партнерів для їх реалізації. Про це ми поговорили з заступником начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександром Марченком.
– Це був уже другий такий масштабний захід, – розповів Олександр Олександрович. – У цьому році він пройшов у місті Варшаві в Польщі. Делегації українських міст туди запросила Асоціація громад України. Представити свої проєкти з відбудови громади в українському павільйоні мав можливість і Бахмут.
– Розкажіть, будь ласка, про ці проєкти.
– Ми повезли туди два проєкти: з розмінування та збору й переробки будівельних відходів. Вони включають у себе придбання техніки та проведення робіт.
Їх ми представили й на марафоні, де кожна громада зі сцени могла себе презентувати перед учасниками заходу, розповісти про мету, до якої йде. За два дні роботи стенд міста Бахмута відвідали близько трьохсот учасників цього заходу. Всього там було майже п’ятсот компаній – учасників зі всього світу. Вони представляли свої можливості й розповідали, чим можуть бути корисними в плані відновлення територій. До нас підходили, пропонували послуги з розмінування, збору та переробки відходів і сировини, будівництва модульних будиночків та містечок тощо.
– Треба відзначити, – продовжує Олександр Олександрович, – що всі заходи, направлені на відбудову та відновлення критичної інфраструктури в місті, можливі тільки за двох умов: припинення бойових дій та відновлення територіальної цілісності країни. Все буде залежати від того, як наші хлопці на передовій зможуть відігнати ворога та надати нам можливість працювати на наших територіях.
Але вже сьогодні треба до цього готуватися, щоб потім не гаяти часу. Ми знайшли команду архітекторів-урбаністів. Зараз готуємо технічне завдання для розробки пілотної візії з відбудови одного з мікрорайонів нашого міста. Як тільки цією компанією буде наданий календарний план, ми його обов’язково опублікуємо, і будемо всі разом стежити за тим, як просувається проєкт. Це буде візуалізація житлового мікрорайону, яким його на сьогоднішній день бачать архітектори.
– А про який мікрорайон йдеться?
– Ми надали декілька пропозицій по зруйнованих мікрорайонах. Як тільки команда зробить вибір, ми його презентуємо. Для нас, звісно, було б важливо побачити все місто, всю громаду. Але роботи з таким проєктом дуже багато. Тому хочемо подивитися, як виглядатиме перша така візія, перший мікрорайон, а потім робитимемо висновки щодо продовження.
– Що це за команда? Вони іноземці?
– Ні, це група українських архітекторів. Зараз ми ведемо перемовини. Давайте трошки зачекаємо, і ми разом із ними презентуємо цей проєкт. Сподіваюся, що вже найближчим часом ми визначимось і з мікрорайоном.
– А що щодо розмінування?
– Ми побачили презентації компаній, які вже займаються розмінуванням території України, наприклад, в Харківській і Херсонській областях. Нас запрошують подивитися, як це відбувається поруч із нами на практиці. Можливо, тоді ми скорегуємо наші плани, які самі розробляли. Крім того, спілкувалися з громадами, які вже пройшли такі етапи. Як наприклад, місто Ірпінь. Був представлений зі своїми проєктами Маріуполь, у них також було чому повчитися.
– А ви вже прораховували, скільки часу може зайняти процес розмінування?
– Оцінювали не ми. Ці дані нам надала служба ДСНС. Вони розклали все по секторах: міська територія, приміська, сільгоспугіддя, водні об’єкти, ліси, посадки. Територія нашої громади складає 436 квадратних кілометрів. Щодо часу розмінування, у ДСНС такі розрахунки: міська забудова – до трьох років, територія всієї громади – до десяти років.
Але ніхто не заважає нам проводити паралельно процеси з розмінування та розбору завалів і переробки. Крім того, ми бачимо приклади інших громад, яким вдалося прискорити процес, залучивши інвестиції й інші компанії. Наприклад, Херсонська область. Тому ми зараз вивчаємо цей досвід і нові технології з розмінування.
Орієнтовна цифра вражає не тільки терміном, але й кошторисом. Розмінування всієї нашої громади – це приблизно 1,2 мільярда євро.
– Також треба розуміти, що щільність обстрілів і щільність замінування нашої громади набагато більша, ніж інші.
У нас не вцілів жоден міст. У руїнах лежать підприємства, житлові будинки, лікарні, школи, дитсадки… Щоб розпочати процес відбудови, потрібно зібрати, вивезти та переробити приблизно 10-11 мільйонів тонн будівельного сміття. Це за попередніми розрахунками. Ми робили їх, виходячи з проценту руйнації міста. Тому порівнювати різні території між собою не дуже коректно. Будемо все вивчати.
– Тобто, майже вся територія міста буде повністю розчищена, а потім почнеться будівництво? Чи може хоч щось із старої забудови залишиться?
– Я гадаю, і ми обговорювали це з архітекторами, обов’язково перед тим, як запускати проєкт, зробимо опитування серед бахмутян з приводу того, як повинно виглядати місто. Команда керівництва міста вважає, що об’єкти, які вціліли та мають історичну цінність, мають бути відновлені в тому вигляді, в якому вони були до 24 лютого 2022 року. Це центральна та старовинна частини міста. Після того як фахівці зроблять висновки, чи буде безпечною експлуатація того чи іншого будинку, вони будуть відремонтовані або буде проведено реконструкцію.
– Бахмут – старовинне місто, яке має багато архітектурних пам’яток. Ви сказали, що по можливості при відбудові ми намагатимемося зберегти те, що хоч трохи вціліло. Чи можете ви навести приклади таких будинків. Що можна врятувати?
– Наприклад, житлові будинки, які є візитівкою Бахмута – «близнюки», які стоять у центрі міста. Вони частково зруйновані, дерев’яне перекриття вигоріло, але фасади та зовнішні стіни вціліли. Якщо експертиза дасть висновки, що в них можна проводити відновлення та реставрацію, будемо це робити. Наш центральний Палац культури. Він вигорів, але, я сподіваюся, що стіни цілі. Немає покрівлі, немає вікон, але сам будинок тримається. Він був одним із найкращих на території області, і його треба відбудовувати. Все буде залежати від експертизи. Фахівці будуть давати висновки щодо кожного об’єкту. Але те, що історичну спадщину треба зберегти для майбутніх поколінь, не обговорюється.
– Ви кажете, що розмінування тільки міста може зайняти три роки. А скільки часу приблизно потрібно для того, щоб розчистити територію, зібрати та вивезти будівельне сміття?
– Над цим проєктом ми тільки починаємо працювати. Це буде залежати від потужностей компаній, які зараз пропонують нам свої послуги. Можливо, будуть використовуватися машини, які переїздять з міста до міста. Ми бачили презентацію таких машин. А можливе і будівництво підприємств з переробки будматеріалів безпосередньо у місті.
– А як можна переробити це будівельне сміття? На що його переробляють і як потім використовують?
– Його переробляють на будівельні матеріали. Є спеціальні машини-шредери. В них загружається сміття, там проходить процес дроблення на фракції, за допомогою магнітних сепараторів викидається металева частина. Далі матеріал може використовуватися або на підсипку дорожнього покриття, або вторинно для виготовлення бетонних виробів для будівництва. Таких технологій у світі багато. Є на території України і техніка, яка розбирає та переробляє завали.
– А чи є міста, що погодилися нам допомагати?
– На цьому заході ми знайшли місто із Польщі, з яким підпишемо меморандум про співпрацю по наших проєктах. Крім того, у Бахмута є місто-побратим Салтус у Прибалтиці. Ми вже провели перемовини, презентували їм свої проєкти онлайн. Нас запросили туди для подальшого спілкування.
– У нас попереду титанічна робота з відбудови рідного Бахмута, навіть перші два етапи – розмінування та розчистка території – займуть дуже багато часу та вимагатимуть колосальних фінансів. Неприкаяні бахмутяни зараз микаються світом, багато з них мають поважний вік і до відбудови Бахмута можуть навіть не дожити. Ми любимо своє місто, сумуємо за ним. Я зараз скажу може навіть блюзнірську річ. Але чисто теоретично, чи не розглядається варіант побудови міста на іншій території?
– Ми також часто чуємо від наших мешканців, що це дуже довго. Так, це тривалий процес і надскладне питання. Спочатку ми проведемо опитування, бо треба мати чітке уявлення про те, який відсоток бахмутян планує повертатися до рідного міста. Тоді вже будемо планувати якісь дії.
Ми були у Варшаві і на власні очі бачили місто, яке під час Другої світової війни майже повністю було зруйноване. Тоді теж велася гаряча дискусія з приводу того, відновлювати чи не відновлювати. Але люди самі почали повертатися до міста та розчищати його. Воно відбудоване, максимально відновлені об’єкти історичної спадщини. Полякам вдалося відновити знищений фашистами архітектурний ансамбль майже повністю. Варшава навіть потрапила до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
– Газета «Вперед» уже давно веде на своїх сторінках і на сайті рубрику «Бахмут. Місто майбутнього», де пропонує читачам висловлювати думки про те, що вони хочуть бачити у відбудованому Бахмуті. Ви її читаєте?
– Так, звичайно. Ми звертаємо увагу на ці пропозиції і обов’язково будемо їх враховувати в майбутніх проєктах.
Світлана Овчаренко.
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Обов* язково повернемося в наш рідненький Бахмут! Це наша Батьківщина, місто нашої сили.
Бахмут – старовинне місто, яке повинно бути відбудоване, мало того, увійти в історію як Фортеця – Бахмут. По другому не може бути. Про місто стало відомо всьому світу та дуже дорогою ціною боронилось, ціною життя наших захисників.
Країни допоможуть відбудувати наше місто, яке стане оновленим, сучасним,чарівним містом на Землі!