Екологія – вкрай важливе питання. Йому слід постійно приділяти увагу. Вже давно в Україні вкрай необхідно підвищити ставлення місцевих громад до збереження водних ресурсів. На цьому наголосив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час виступу з питань екологічної політики та природокористування на тему «Про стан річок України та шляхи його покращення».
Щороку 2 млн тонн забруднюючих речовин скидається до водних об’єктів. 50% областей України мають природний дефіцит прісної води. Для 80% населення України стан питної води є незадовільним. Українські водойми потерпають від забруднення стічними водами, важкими металами, хімікатами, ігнорування місцевою владою законодавства, відсутність контролю.
Міндовкілля імплементує в українське законодавство норми однієї з директив ЄС – Водної Рамкової. Наприкінці 2022 року ухвалено Водну стратегію України до 2050 року. Це стратегічні цілі на багато років вперед. Про це повідомив Стрілець.
Громадська організація Центр екологічних ініціатив “Екодія” постійно підіймає питання забруднення водних об’єктів. Особливо Екодію турбує забруднення грунтових вод відходами тваринництва. За словами Марії Дячук, фахівчині зі сталого сільського господарства Екодії, тваринницькі ферми є на всій території України і нерідко вони нехтують правильним поводженням із відходами. Ці підприємства часто важливі для економіки громади – це бізнес, який дає робочі місця і прибутки до місцевих бюджетів.
Слід зазначити, що Мінагрополітики у своїй Стратегії розвитку агросектору планує наростити виробництво м’яса, зокрема, свинини удвоє за наступні 10 років. Марія Дячук вважає, що без належного контролю та відповідальності розвивати бізнес у таких масштабах неприпустимо.
Більше того, масштабне виробництво м’яса планується для розширення експорту. А ось, якщо ситуація на державному рівні не зміниться, то місцеві залишатимуться із горами гною, відходів та проблемами зі здоров’ям і довкіллям, поки вироблена продукція їхатиме кудись закордон.
Для уникнення таких проблем в Євросоюзі діє так звана Нітратна директива, яку має ухвалити й Україна для майбутньої євроінтеграції. За словами модератора дискусії, проектного менеджера Команди підтримки реформ Міндовкілля Володимира Білоконя, це відносно проста реформа. Вона визначає перелік зон, вразливих до нітратного забруднення, та встановлює правила, яких треба дотримуватися у цих зонах, аби зменшити це забруднення.
Та впровадження директиви триває уже шість років та рухається зі скрипом. Але зараз з’явилася надія.
