Бахмутська громада, розсіяна війною по різних куточках країни, продовжує жити там, де є її люди. Частина цього життя сьогодні — у Гощі на Рівненщині, де з 2022 року працює релокований Державний навчальний заклад «Бахмутський центр професійно-технічної освіти». Тут поруч навчаються бахмутяни й місцеві учні, що створює природний простір для взаємодії та спільного зростання. Через освіту, творчість і щоденну комунікацію формується нове середовище єдності.
Нещодавно у межах національного проєкту Пліч-о-пліч: Згуртовані громади за підтримки Управління культури Бахмутської міської ради та команди бахмутських закладів культури гощанці мали змогу відчути, чим живе Бахмут у вимушеній евакуації.
Бахмутський краєзнавчий музей презентував виставку «В обіймах світла» й представив колекцію старовинних строїв нашого краю 1913 року: ручне шиття, локальні орнаменти, рідкісні матеріали — те, що завжди було частиною бахмутської ідентичності.
Поруч працювали майстрині Бахмутського міського народного Дому. Вони ділилися техніками декоративно-ужиткового мистецтва, показували свої роботи, створені в Бахмуті та вже в період евакуації, засвідчуючи, що традиція продовжує жити там, де є її носії.
Атмосферу заходу доповнювала музика. Звучали пісні у виконанні солістів Бахмутського міського народного дому, учнів і викладачів Школи мистецтв Бахмутської громади. Для бахмутян це був голос дому, для гощанців — можливість відчути Бахмут через мистецтво.
Українська культура в Бахмуті має давню історію, і вона залишається з людьми, якою б далекою не була відстань до рідного міста. Гощанська громада відкриває простір для взаємодії та взаємної підтримки.
Сімдесят років незламності
Нещодавно, саме у листопаді, Бахмутський центр професійно-технічної освіти відзначив свою 70 річницю. І зробив це, як ви розумієте, не вдома, у рідному місті, а за сотні кілометрів – в релокації.
Ювілей, сповнений болючих спогадів і гордості за сьогодення, зібрав колектив та поважних гостей в освітньому осередку селища Гоща.
Бахмутський ЦПТО, заснований у 1955 році, пройшов довгий шлях, змінюючи назви, розширюючи компетенції, формуючи потужний міжрегіональний кластер. Але найбільшим випробуванням стала евакуація 2022 року. Під керівництвом директора Ігоря Гаєвого колектив зробив неймовірне: зберіг функціональність і продовжив готувати фахівців за пріоритетними напрямами — ІТ, електротехніка, будівництво, громадське харчування.
В релокації заклад не просто вижив, а примножив потужності. Завдяки міжрегіональному партнерству Донеччини та Рівненщини, у 2025 році на базі ЦПТО відкрили сучасний навчальний центр для електриків та енергетиків, а також обладнали новітню майстерню для зварників. Це не проста статистика. Це свідоцтво того, що майбутнє не чекає кінця війни, воно кується сьогодні.
Директор ЦПТО Ігор Гаєвий особливо дякував Гощанській громаді. Сьогодні колектив – це справжній зріз країни: близько 50% – бахмутяни, 50% – місцеві спеціалісти, які долучилися до роботи. Гощанці та бахмутяни пліч-о-пліч не лише виховують нове покоління. Вони вірять, що після перемоги відбудовуватимуть зруйновану Донеччину.
Бахмутський краєзнавчий музей традиційно презентував на святі унікальну колекцію старовинних строїв нашого краю 1913 року. Майстрині Бахмутського міського народного дому провели майстер-клас із декоративно-ужиткового мистецтва, демонструючи, що українська краса – незнищенна. Звучали пісні у виконанні солістів Народного дому та учнів і викладачів Школи мистецтв Бахмутської громади.
Особливого зворушливого настрою додали сестри Іванови. Ці талановиті дівчата з багатодітної родини бахмутян виконали пісню, створену спеціально для них їхньою землячкою – Юлею Романушею.
Представники Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради поспілкувалися з учнями Бахмутського центру професійно-технічної освіти, відвідали гуртожиток, де вони мешкають та подарували ігри та спортивні приладдя для їх відпочинку.
Наступним важливим напрямом розвитку Бахмутського ЦПТО стане запровадження навчання для ветеранів і ветеранок. Це ще один крок до майбутнього, до відбудови, до соціальної адаптації тих, хто виборов нам право жити.
Олександра МИРНА.
—————————————————–
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
